Значення в інших словниках
-
люто —
лю́то прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
люто —
ЛЮ́ТО. Присл. до лю́тий¹. Клацають люто зубами вовки (С. Олійник); Танки рвались до Пруту, Бились воїни люто (С. Крижанівський); Похмурий член комісії з мішками під очима люто ненавидів благообразного дідка (Григорій Тютюнник); Хазяїн ..
Словник української мови у 20 томах
-
люто —
ЛЮ́ТО (дуже обурливо, з великим гнівом, із злістю), ЖОРСТО́КО, ХИ́ЖО, ЗЛІ́СНО, ПО-ВА́РВАРСЬКОМУ, ПО-ЗВІ́РСЬКОМУ, ПО-ЗВІРЯ́ЧОМУ, ПО-ВО́ВЧОМУ, З ЗАПЕ́КЛІСТЮ, Я́РО. Стадницький.. люто б'є ногами коня і повертає на шлях (М.
Словник синонімів української мови
-
люто —
ЛЮ́ТО. Присл. до лю́тий¹. Клацають люто зубами вовки (С. Ол., Вибр., 1959, 174); Танки рвались до Пруту, Бились воїни люто (Криж., Під зорями.., 1950, 61); Похмурий член комісії з мішками під очима люто ненавидів благообразного дідка (Тют.
Словник української мови в 11 томах
-
люто —
Люто нар. Свирѣпо, жестоко, люто, звѣрски. Люто помордовано! — О злая доле! за що ти мене так люто караєш? Стор. II. 269.
Словник української мови Грінченка