Значення в інших словниках
-
лікарка —
лі́карка іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
лікарка —
ЛІ́КАРКА, и, ж. Жін. до лі́кар. Не я лікарка, сам Господь лікар (П. Чубинський); Стара мати кидається .. до лікарки, то знов поспішається до знахарки (Марко Вовчок); Тривога дужче обхоплює лікарку, й руки починають дрижати, коли вона береться за щипці (В.
Словник української мови у 20 томах
-
лікарка —
лікарка : ◊ лі́карка жіночих неду́г мед. гінеколог (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
лікарка —
Лі́карка, -рки, -рці; -карки, -рок
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
лікарка —
ЛІ́КАРКА, и, ж. Жін. до лі́кар. Стара мати кидається.. до лікарки, то знов поспішається до знахарки (Вовчок, І, 1955, 355); Вона була педіатром, цебто лікаркою по дитячих хворобах (Ю. Янов., II, 1954, 64); *Образно. О чарівнице! лікарко чудова!...
Словник української мови в 11 томах