Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
лінгвіст —
лінгві́ст іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
лінгвіст —
[л'інгв’іст] -ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў
Орфоепічний словник української мови
лінгвіст —
ЛІНГВІ́СТ, а, ч. Фахівець із лінгвістики; мовознавець. – Дмитре Тимофійовичу, ти природжений лінгвіст. Чи не думаєш мови вивчати? – сміючись, запитав його тоді Тур (М.
Словник української мови у 20 томах
лінгвіст —
МОВОЗНА́ВЕЦЬ, ЛІНГВІ́СТ, МО́ВНИК розм. Сідалковський підкреслено розмовляв чистою літературною мовою за випуском останнього доповненого і переробленого групою мовознавців правопису (О.
Словник синонімів української мови
лінгвіст —
ЛІНГВІ́СТ, а, ч. Фахівець з лінгвістики; мовознавець. У своїх надзвичайно цікавих спогадах про Маркса Лафарг характеризує його як глибоко освіченого лінгвіста (Мовозн.
Словник української мови в 11 томах