Значення в інших словниках
-
лінюх —
ліню́х іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
лінюх —
див. ледачий
Словник синонімів Вусика
-
лінюх —
див. лінивець
Словник чужослів Павло Штепа
-
лінюх —
ЛІНЮ́Х, а́, ч., розм. Те саме, що ліни́вець 1. Збіговище людей різної масті, лінюхів, неробів, ласих на чуже добро, здібне до руйнування, ніколи нічого не збудує (А. Чайковський); Не знаю, але у мене самі лотри, лайдаки, лінюхи і злодії (Г.
Словник української мови у 20 томах
-
лінюх —
ЛЕ́ДАР (людина, яка не любить працювати), ЛЕДА́ЧИЙ, ЛІНИ́ВИЙ, ЛІНИ́ВЕЦЬ розм., ЛІНЮ́Х розм., ЛЕДА́ЩО зневажл., ЛЕДАРЮ́ГА підсил. зневажл., ЛЕДАЦЮ́ГА підсил. зневажл., ЛЕДАЩИ́ЦЯ зневажл. рідше; ГАВОЛО́В зневажл. (той, хто байдикує); ЛЕ́ЖЕНЬ розм.
Словник синонімів української мови
-
лінюх —
ЛІНЮ́Х, а́, ч., розм. Те саме, що ліни́вець 1. Тут [на Мазурах] пани величають мужика лінюхом, як у нас, хоть пани за нього не орють землі та не платять податків (Стеф., II, 1953, 57); *Образно.
Словник української мови в 11 томах