макотиря

макоти́ря

-і, ж., фам., ірон.

Стрижена або голена голова.

|| Взагалі про голову людини.

Значення в інших словниках

1. макотиря — макоти́ря іменник жіночого роду cтрижена або голена голова фам.  Орфографічний словник української мови
2. макотиря — див. голова  Словник синонімів Вусика
3. макотиря — МАКОТИ́РЯ, і, ж., фам. Стрижена або голена голова. Ось блиснула блискавиця, гуконула гаківниця, полетів татарський баша з коня сторчака бритою макотирею... (Панас Мирний); // Узагалі про голову людини. Як добре увійти в корчму звичайнісіньким дядьком, ..  Словник української мови у 20 томах
4. макотиря — ГОЛОВА́ (частина тіла), ЛОБ розм., КАЗА́Н ірон., жарт., МАКІ́ТРА ірон., МАКОТИ́РЯ ірон., ДОВБЕ́ШКА зневажл., КУ́МПОЛ зневажл., ГЛАВА́ уроч., заст., ГИ́РЯ діал., зневажл. (Катерина:) Подумаєш, вдарив старого Галушку по голові..  Словник синонімів української мови
5. макотиря — МАКОТИ́РЯ, і, ж., фам., ірон. Стрижена або голена голова. Ось блиснула блискавиця, гуконула гаківниця, полетів татарський баша з коня сторчака бритою макотирею… (Мирний, II, 1954, 111); // Взагалі про голову людини.  Словник української мови в 11 томах
6. макотиря — Макотиря, -рі ж. Низко остриженная голова. Полетів татарський баша з коня сторчака бритою макотирею. Мир. ХРВ. 128.  Словник української мови Грінченка