малоговіркий — Великий тлумачний словник сучасної мови

Значення в інших словниках

малоговіркий — малоговірки́й прикметник Орфографічний словник української мови
малоговіркий — МАЛОГОВІРКИ́Й, а́, е́. Який не любить багато говорити, не говорить багато; мовчазний. Я й пізнати не міг того тихого, малоговіркого та задуманого хлопця, яким він був у Дрогобичі (І. Словник української мови у 20 томах
малоговіркий — МОВЧАЗНИ́Й (який не любить багато говорити, схильний мовчати), МОВЧАЗЛИ́ВИЙ, МАЛОМО́ВНИЙ, МАЛОГОВІРКИ́Й, НЕГОВІРКИ́Й, НЕБАГАТОСЛІ́ВНИЙ, НЕВЕЛЕМО́ВНИЙ, НЕБАЛАКУ́ЧИЙ, НЕБАЛАКЛИ́ВИЙ, МОВЧКУВА́ТИЙ розм., МОВЧУ́ЩИЙ розм., НЕГОВОРЮ́ЧИЙ розм., НЕБАЛАЧКИ́Й розм. Словник синонімів української мови
малоговіркий — МАЛОГОВІРКИ́Й, а́, е́. Який не любить багато говорити, не говорить багато; мовчазний. Я й пізнати не міг того тихого, малоговіркого та задуманого хлопця, яким він був у Дрогобичі (Фр., IV, 1950, 277); Не можна сказати, щоб Остап дуже заносився. Він тільки став малоговіркий (Горд., II, 1959, 339). Словник української мови в 11 томах