мандрівник
мандрі́вник
-івника, ч.
Той, хто мандрує; подорожній, подорожанин.
|| Людина, що за характером своєї діяльності мусить часто мандрувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мовимандрі́вник
-івника, ч.
Той, хто мандрує; подорожній, подорожанин.
|| Людина, що за характером своєї діяльності мусить часто мандрувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови