мандрівничий

мандрівни́чий

-а, -е.

Те саме, що мандрівницький.

Значення в інших словниках

1. мандрівничий — мандрівни́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. мандрівничий — див. подорожній  Словник синонімів Вусика
3. мандрівничий — МАНДРІВНИ́ЧИЙ, а, е. 1. Те саме, що мандрівни́цький. Подорожній спинився погомоніти коло вогню і склав свої мандрівничі пожитки до ніг іншого, бо йому здалося, що подорож його скінчилася (Г. Пагутяк). 2. у знач. ім. мандрівни́чий, чого...  Словник української мови у 20 томах
4. мандрівничий — МАНДРІВНИ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що мандрі́вни́цький.  Словник української мови в 11 томах