маневрений

мане́врений

-а, -е.

1》 Який здійснюється за допомогою маневру (у 1 знач.), без позиційних укріплень (про воєнні дії).

2》 Здатний маневрувати (у 1 знач.), швидко міняти напрямок руху; рухливий.

Значення в інших словниках

1. маневрений — мане́врений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. маневрений — МАНЕВРЕНИЙ – МАНЕВРОВИЙ Маневрений. 1. Який здійснюється за допомогою маневру, без позиційних укріплень: маневрена війна, маневрений бій. 2. Який має властивість швидко змінювати напрям руху; рухливий: маневрений всюдихід, маневрений комбайн.  Літературне слововживання
3. маневрений — МАНЕ́ВРЕНИЙ, а, е. 1. Який здійснюється за допомогою маневру (у 1 знач.), без позиційних укріплень (про воєнні дії). Суворов домігся дозволу розгорнути наступ за Прутом, маючи на меті розгромити у маневрених боях армію Осман-Паші (С.  Словник української мови у 20 томах
4. маневрений — МАНЕ́ВРЕНИЙ, а, е. 1. Який здійснюється за допомогою маневру (у 1 знач.), без позиційних укріплень (про воєнні дії). Суворов домігся дозволу розгорнути наступ за Прутом, маючи на меті розгромити у маневрених боях армію Осман-Паші (Добр., Очак.  Словник української мови в 11 томах