Великий тлумачний словник сучасної мови

маноцівник

маноці́вник

-а, ч., арх.

Чаклун, ворожбит.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. маноцівник — див. чародій  Словник синонімів Вусика
  2. маноцівник — МАНОЦІ́ВНИК, а, ч., заст. Чарівник (у 1 знач.). Запорожці маноцівники були, такії лицарі були – страшне діло! Оце розстелють бурку по воді, та сядуть по вуглах чотирі чоловіка, та й пливуть (Сл. Гр.  Словник української мови у 20 томах