мантія

ма́нтія

-ї, ж.

1》 Довгий широкий одяг у вигляді плаща, що спадає до землі.

2》 зоол. Складка шкіри, що огортає тіло деяких безхребетних тварин.

3》 геол. Оболонка земної кулі між її корою та ядром.

Верхня мантія — верхній шар мантії, який розташовується на глибині від 800 до 900 км і бере участь у деформаціях, що викликають гороутворення та складчастість земної кори.

Нижня мантія — нижній шар мантії, що межує на глибині від 2700 до 2900 км.

Значення в інших словниках

1. мантія — ма́нтія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. мантія — Довгий ПЛАЩ; (пурпурова) порфіра.  Словник синонімів Караванського
3. мантія — Верхній одяг архиєреїв та ченців, що являє собою довгу накидку без рукавів  Словник церковно-обрядової термінології
4. мантія — Кирея, керея, див. одіяння, тога  Словник чужослів Павло Штепа
5. мантія — МА́НТІЯ, ї, ж. 1. Довгий широкий одяг у вигляді плаща, що спадає до землі. Обидві постаті були дуже схожі на черниць у широких мантіях та клобуках (І. Нечуй-Левицький); Входять Судді в довгих мантіях. За ними несуть стіл, вкритий зеленим сукном (О.  Словник української мови у 20 томах
6. мантія — ма́нтія (від грец. μάντιον – покривало) 1. Широкий, довгий одяг у формі плаща. 2. Складка шкіри деяких безхребетних тварин (молюсків, раків), що вкриває все тіло. 3. М. Землі – одна з внутрішніх оболонок (геосфер) земної кулі, лежить між земною корою й ядром; пересічна грубизна близько 2900 км.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. мантія — ПЛАЩ (верхній широкий безрукавий одяг), ОПАНЧА́ заст., ОПАНЧИ́НА розм., заст., МА́НТА діал.; МА́НТІЯ (такий одяг, що спадає до землі); ПОРФІ́РА (довга пурпурова мантія). Брудом страшенним укритий Харон: ..  Словник синонімів української мови
8. мантія — Ма́нтія, -тії, -тією; -тії, -тій  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. мантія — МА́НТІЯ, ї, ж. 1. Довгий широкий одяг у вигляді плаща, що спадає до землі. Обидві постаті були дуже схожі на черниць у широких мантіях та клобуках (Н.-Лев., II, 1956, 69); Сухе лице під чорним прокурорським ковпаком..  Словник української мови в 11 томах