Великий тлумачний словник сучасної мови

маніжитися

мані́житися

-жуся, -жишся, недок., розм.

1》 Поводитися манірно; маніритися.

2》 з ким, рідко. Те саме, що панькатися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. маніжитися — мані́житися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. маніжитися — Маніритися, кривлятися, розводити церемонії; Р. панькатися.  Словник синонімів Караванського
  3. маніжитися — див. балувати  Словник синонімів Вусика
  4. маніжитися — МАНІ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок., розм. 1. Поводитися манірно; маніритися. [Захарко:] Та то Домаха, може, з болісті? Хвора людина – треба вибачити! .. [Василь:] Дуже вже вона маніжиться! (М.  Словник української мови у 20 томах
  5. маніжитися — ГОДИ́ТИ кому (задовольняти кого-небудь, роблячи приємне, потрібне, бажане), ДОГОДЖА́ТИ кому, ПРИПОДО́БЛЮВАТИСЯ кому і без додатка, діал., ПРИПОДОБЛЯ́ТИСЯ кому і без додатка, діал.; ПОТРАФЛЯ́ТИ кому, на кого, розм., ПОТРАПЛЯ́ТИ кому, розм.  Словник синонімів української мови
  6. маніжитися — МАНІ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок., розм. 1. Поводитися манірно; маніритися. [Захарко:] Та то Домаха, може, з болісті? Хвора людина — треба вибачити!.. [Василь:] Дуже вже вона маніжиться! (Кроп.  Словник української мови в 11 томах
  7. маніжитися — Маніжитися, -жуся, -жишся гл. Жеманиться; нѣжничать.  Словник української мови Грінченка