Великий тлумачний словник сучасної мови

маніжка

мані́жка

-и, ж.

Те саме, що манишка.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. маніжка — мані́жка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. маніжка — [ман’іжка] -жкие, д. і м. -н'із'ц'і, р. мн. -жок  Орфоепічний словник української мови
  3. маніжка — МАНІ́ЖКА, и, ж. Те саме, що мани́шка 1. Маніжка на йому біла, вигладжена, аж полискується (А. Свидницький); Манекени одягаються модно – В закордонні костюми й маніжки (Д.  Словник української мови у 20 томах
  4. маніжка — МАНІ́ЖКА, и, ж. Те саме, що мани́шка. Маніжка на йому біла, вигладжена, аж полискується (Свидн., Люборацькі, 1955, 115).  Словник української мови в 11 томах