маніжка
МАНІ́ЖКА, и, ж.
Те саме, що мани́шка 1.
Маніжка на йому біла, вигладжена, аж полискується (А. Свидницький);
Манекени одягаються модно – В закордонні костюми й маніжки (Д. Павличко);
В усі боки сновигали кельнери в накрохмалених маніжках, з начищеними до блиску тацями (І. Білик);
Він цей вокал підносив, як бокал. У нього був метелик на маніжці (Л. Костенко).
Словник української мови (СУМ-20)