маніжка

мані́жка

[ман’іжка]

-жки^е, д. і м. -н'із'ц'і, р. мн. -жок

Значення в інших словниках

1. маніжка — мані́жка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. маніжка — -и, ж. Те саме, що манишка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. маніжка — МАНІ́ЖКА, и, ж. Те саме, що мани́шка 1. Маніжка на йому біла, вигладжена, аж полискується (А. Свидницький); Манекени одягаються модно – В закордонні костюми й маніжки (Д.  Словник української мови у 20 томах
4. маніжка — МАНІ́ЖКА, и, ж. Те саме, що мани́шка. Маніжка на йому біла, вигладжена, аж полискується (Свидн., Люборацькі, 1955, 115).  Словник української мови в 11 томах