Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
мари —
Ма́ри: — ноші для перенесення мерців [38] — ноші, на яких носять домовину [XI]
Словник з творів Івана Франка
Мари —
Мари́ іменник середнього роду місто в Туркменистані
Орфографічний словник української мови
мари —
Ма́ри, ми. Ноші для перенесення мерців. Тіло покійника положено на мари в величавій сали синодальній (Б., 1895, 18, 2); Перед марами читав сьвященник своїм монотонним голосом молитви (Б., 1895, 18, 2) // пол. шагу, мн. -ноші (для покійників).
Українська літературна мова на Буковині
мари —
див. НОШІ <�НОША>.
Словник синонімів Караванського
мари —
Мар, мн. Ноші для померлих. Премудра бавиться змія, світ тихо добирає барви, а смерть свої лаштує мари, о доле-доленько моя! (П-2:30).
Словник поетичної мови Василя Стуса
мари —
МА́РИ, мар, мн. Ноші для перенесення мерців. Латинці зараз ізробили Абияк мари із дрючків; На них Волсента положили І понесли до земляків (І. Котляревський); Зробили [люди] мари з гілок і понесли дороге тіло додому (Б.
Словник української мови у 20 томах
мари —
МРІ́Я (витвір уяви; думка про щось бажане, приємне тощо), МА́РЕННЯ (МАРІ́ННЯ), СОН, МРІ́ЯННЯ, МА́РИ розм., ФАНТА́ЗІЯ, ІЛЮ́ЗІЯ (необґрунтована надія). Мрії передсвітні, Які ви чарівні! (Леся Українка); Сік з дерева... З людського тіла кров...
Словник синонімів української мови
мари —
Ма́ри, мар, ма́рам
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
мари —
МА́РИ, мар, мн. Ноші для перенесення мерців. Латинці зараз ізробили Абияк мари із дрючків; На них Волсента положили І понесли до земляків (Котл., І, 1952, 230); Зробили [люди] мари з гілок і понесли дороге тіло додому (Гр.
Словник української мови в 11 томах
мари —
Мари, мар мн. 1) Носилки (для умершихъ). Несли труну на марах бояре. Кв. І. 114. щоб тебе на марах винесло! Желаю тебѣ смерти. (Проклятіе). Ном. № 3791. 2) см. мара 3.
Словник української мови Грінченка