мари
МА́РИ, мар, мн.
Ноші для перенесення мерців.
Латинці зараз ізробили Абияк мари із дрючків; На них Волсента положили І понесли до земляків (І. Котляревський);
Зробили [люди] мари з гілок і понесли дороге тіло додому (Б. Грінченко);
На траурних марах в хмелю забуття Лежать невмирущі герої (О. Олесь);
На великих марах спустили на землю труну, а довкола неї порозставляли високі ставники з великими свічками (Н. Королева);
* Образно. Лежить на марах ночі день минулий... (Б.-І. Антонич).
Словник української мови (СУМ-20)