марикувати
МАРИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал.
Нарікати (у 1 знач.).
Опісля ніхто не чув, щоби за поділ вітцівщини марикували [брати] один на одного (І. Франко);
– Люди вічно марикують (Б. Харчук);
Часто марикував бідолаха на біль у грудях (М. Андрусяк).
Словник української мови (СУМ-20)