марний
I м`арний-а, -е.
1》 Який не приносить очікуваних наслідків, не досягає мети; даремний (у 1, 2 знач.).
|| Який не приносить користі.
|| Який не справджується. Марна справа.
2》 Який не має істотного значення; незначний, пустий.
3》 Який не має справжньої цінності; суєтний.
II м`арн`иймарна, марне, розм.
Худий, мізерний, блідий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови