Великий тлумачний словник сучасної мови

марнотратний

марнотра́тний

-а, -е.

Який нерозумно, без потреби витрачає гроші, майно тощо.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. марнотратний — марнотра́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. марнотратний — МАРНОТРА́ТНИЙ, а, е. Який нерозумно, без потреби витрачає гроші, майно тощо. Батько не мав відки їх [борги] заплатити, і його засадили в довгову [боргову] тюрму. Аж тоді отямився марнотратний син, жаль йому стало батька (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. марнотратний — МАРНОТРА́ТНИЙ, а, е. Який нерозумно, без потреби витрачає гроші, майно тощо. Батько не мав відки їх [борги] заплатити, і його засадили в довгову [боргову] тюрму. Аж тоді отямився марнотратний син, жаль йому стало батька (Фр.  Словник української мови в 11 томах
  4. марнотратний — Марнотратний, -а, -е Расточительный.  Словник української мови Грінченка