маячити
мая́чити
I маячу, маячиш і маячіти, -ію, -ієш, недок.
Виднітися, вирізнятися на тлі чогось; бути видним здалеку, майоріти (у 1 знач.).
|| З'являтися (час від часу) в полі зору; мигтіти.
|| Поставати в уяві, ввижатися.
|| Мерехтіти в темряві (про джерела світла, небесні світила).
II маячу, маячиш, недок.
Незв'язно, невиразно говорити уві сні або в гарячковому стані; марити (у 3 знач.).
|| Перебувати в стані напівзабуття.
Великий тлумачний словник сучасної української мови