менше

ме́нше

рідко менш, присл.

1》 Вищ. ст. до мало.

Не менше, як (ніж) ... — так само, як ...; стільки ж (або й більше), як ...

2》 перев. менш. Уживається у складених формах вищ. ст. прикм. і присл.

Значення в інших словниках

1. менше — ме́нше прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. менше — МЕ́НШЕ, рідко МЕНШ, присл. 1. Вищ. ст. до ма́ло. Настало душне, гаряче літо. Риби ловилось все менше та менше (І. Нечуй-Левицький); Так ворожка поробила, Щоб менше скучала [дівчина] (Т.  Словник української мови у 20 томах
3. менше — Менше вкусиш, скорше ликнеш. Менше діло, скорше скінчиш. Менше нас — менший глас. Менше людей, то й крику менше. Мовчи глуха, то буде менше гріха. Не знаючи справи, не говори, бо збрешеш, а це гріх.  Приповідки або українсько-народня філософія
4. менше — Ме́нше, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. менше — МЕ́НШЕ, рідко МЕНШ, присл. 1. Вищ. ст. до ма́ло. Настало душне, гаряче літо. Риби ловилось все менше та менше (Н.-Лев., II, 1956, 231); Так ворожка поробила, Щоб менше скучала [дівчина] (Шевч.  Словник української мови в 11 томах