метротектонізм

метротектоні́зм

-у, ч.

Теорія часової структури музичної форми, згідно з якою кристалічна симетрія тактових відношень у творі є найважливішим чинником його краси.

Значення в інших словниках

1. метротектонізм — (від гр. metron — міра і tekton — будівничий, творець) — запропонована Г.Конюсом теорія тимчасової структури музичної форми, близька до естетичної теорії пропорцій в архітектурі. М. виходить з категорії такту, розглядаючи музичні форми як такти вищого порядку.  Словник-довідник музичних термінів