миг
I миг-миг, виг., розм.
Уживається як присудок за знач. мигати.
II -а, ч., рідко.
Те саме, що мить. В один миг.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиI миг-миг, виг., розм.
Уживається як присудок за знач. мигати.
II -а, ч., рідко.
Те саме, що мить. В один миг.
Великий тлумачний словник сучасної української мови