мигдаль
мигда́ль
-ю, ч.
1》 Південне невисоке дерево або кущ родини розоцвітих із ніжно-рожевими квітками та овальними плодами – горіхами.
2》 Плід цієї рослини з їстівним солодким або гірким ядром.
Мигдаль дикий (низький) — те саме, що бобчук.
Великий тлумачний словник сучасної української мови