миги

ми́ги

-ів, мн., розм.

Знаки (підморгування, жести), які супроводжують, а часто і заступають розмову. На мигах.

Значення в інших словниках

1. миги — ми́ги множинний іменник розм.  Орфографічний словник української мови
2. миги — Жести, жестикуляція, знаки, р. пантоміми, жм. киви, морги, зб. міміка.  Словник синонімів Караванського
3. миги — МИ́ГИ, ів, мн., розм. Знаки (підморгування, жести), які супроводжують, а часто й заступають розмову. В мигах, в розмові венгрів [угорців] було видко щось східне, дуже нагадуюче кримських та казанських .. татар (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
4. миги — МИ́ГИ, ів, мн., розм. Знаки (підморгування, жести), які супроводжують, а часто і заступають розмову. В мигах, в розмові венгрів [угорців] було видко щось східне, дуже нагадуюче кримських та казанських.. татар (Н.-Лев., II, 1956, 395).  Словник української мови в 11 томах