миги
МИ́ГИ, ів, мн., розм.
Знаки (підморгування, жести), які супроводжують, а часто й заступають розмову.
В мигах, в розмові венгрів [угорців] було видко щось східне, дуже нагадуюче кримських та казанських .. татар (І. Нечуй-Левицький).
Порозуміва́тися / порозумі́тися на ми́гах див. порозуміва́тися.
○ (1) На ми́гах, зі сл. говори́ти, розмовля́ти, поя́снювати, пока́зувати і т. ін. – за допомогою жестів, міміки і т. ін.
Він зачав уже на мигах З нею говорити (С. Руданський);
Дівчата щось поясняли старій на мигах, .. але все надаремне: стара не розуміла (М. Коцюбинський);
Золотаренко показав писареві на мигах, що не треба турбувати гетьмана (П. Панч);
– Мови не розуміють.. Проте, може б, хоч на мигах якось порозумілися (А. Головко);
Батько перемовляється з ними на мигах: помахає шапкою, – донька Надія подає краном металеві вузли братам Вікторові та Іванові (з газ.).
◇ На ки́вах і (та) на ми́гах див. кив.
Словник української мови (СУМ-20)