мигичити
МИГИ́ЧИТИ, ить, недок., безос., діал.
Мжичити.
І холодно було на ріллях чужих за плугом, за бороною осені пізньої, коли мигичить-мрячить з ранку до ночі... (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)МИГИ́ЧИТИ, ить, недок., безос., діал.
Мжичити.
І холодно було на ріллях чужих за плугом, за бороною осені пізньої, коли мигичить-мрячить з ранку до ночі... (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)