Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
миготіння —
миготі́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
миготіння —
МИГОТІ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. миготі́ти. З миготіння спалахів від фар, які блискавично схоплювалися і миттю зникали на стовбурах сосен, Ганна вгадала – пройшов поїзд до міста (В. Козаченко); В очах Турбая – все ще миготіння схрещених шабель... (М. Руденко).
Словник української мови у 20 томах
миготіння —
МИГОТІ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. миготі́ти. З миготіння спалахів від фар, які блискавично схоплювалися і миттю зникали на стовбурах сосен, Ганна вгадала — пройшов поїзд до міста (Коз., Сальвія, 1959, 106); В очах Турбая — все ще миготіння схрещених шабель… (Руд., Остання шабля, 1959, 376).
Словник української мови в 11 томах
миготіння —
Миготіння и мигті́ння, -ня с. Мерцаніе, дрожащій свѣтъ. Желех.
Словник української мови Грінченка