мило
ми́ло
I -а, с.
1》 Тверда, напіврідка або рідка речовина – натрійні або калійні солі вищих жирних кислот; розчиняється у воді та вживається для миття і прання.
|| Піна, що утворюється з розчиненням цієї суміші у воді.
|| тільки мн. Про сорти цієї речовини.
Собаче (дике) мило розм. — те саме, що мильнянка.
2》 перен. Біла піна поту.
II
Присл. до милий 1).
|| у знач. присудк. сл., часто з інфін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови