Великий тлумачний словник сучасної мови

мимовіль

мимові́ль

присл., рідко.

Те саме, що мимоволі.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. мимовіль — мимові́ль прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
  2. мимовіль — див. мимоволі  Словник синонімів Вусика
  3. мимовіль — МИМОВІ́ЛЬ, присл., рідко. Те саме, що мимово́лі. Вутанька з її зіркістю, бистроокістю мимовіль все тут запримічала. Коні засідлані, мокрі. Три тачанки з кулеметами попід хатою (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  4. мимовіль — МИМОВО́ЛІ (без певного наміру; всупереч власній волі), МИМОВІ́ЛЬНО, НЕВІ́ЛЬНО, МИМОХІ́ТЬ, ПОНЕВО́ЛІ розм., МИМОВІ́ЛЬ розм., НЕДОБРОХІ́ТЬ заст.  Словник синонімів української мови
  5. мимовіль — МИМОВІ́ЛЬ, присл., рідко. Те саме, що мимово́лі. Вутанька з її зіркістю, бистроокістю мимовіль все тут запримічала. Коні засідлані, мокрі. Три тачанки з кулеметами попід хатою (Гончар, II, 1959, 255).  Словник української мови в 11 томах