мимовіль

МИМОВІ́ЛЬ, присл., рідко. Те саме, що мимово́лі.

Вутанька з її зіркістю, бистроокістю мимовіль все тут запримічала. Коні засідлані, мокрі. Три тачанки з кулеметами попід хатою (Гончар, II, 1959, 255).

Значення в інших словниках

1. мимовіль — мимові́ль прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. мимовіль — див. мимоволі  Словник синонімів Вусика
3. мимовіль — присл., рідко. Те саме, що мимоволі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мимовіль — МИМОВІ́ЛЬ, присл., рідко. Те саме, що мимово́лі. Вутанька з її зіркістю, бистроокістю мимовіль все тут запримічала. Коні засідлані, мокрі. Три тачанки з кулеметами попід хатою (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
5. мимовіль — МИМОВО́ЛІ (без певного наміру; всупереч власній волі), МИМОВІ́ЛЬНО, НЕВІ́ЛЬНО, МИМОХІ́ТЬ, ПОНЕВО́ЛІ розм., МИМОВІ́ЛЬ розм., НЕДОБРОХІ́ТЬ заст.  Словник синонімів української мови