мирський
мирськи́й
-а, -е.
1》 заст. Світський.
|| Який живе у миру (див. мир II 4)).
|| Власт. людям, що живуть у миру.
2》 іст. Прикм. до мир II 3).
|| у знач. ім. мирське, -кого, с. У царській Росії – один із податків, що їх повинні були сплачувати селяни.
Великий тлумачний словник сучасної української мови