млоїти

мло́їти

млоїть, недок.

1》 перех. і без додатка. Викликати відчуття млості (у 1, 2 знач.).

2》 безос. Нудити.

Значення в інших словниках

1. млоїти — Нудити [XII]  Словник з творів Івана Франка
2. млоїти — мло́їти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. млоїти — (серце, душу) п'янити, сов. томити; неос. нудити.  Словник синонімів Караванського
4. млоїти — МЛО́ЇТИ, мло́їть, недок. 1. що і без прям. дод. Викликати відчуття млості (у 1, 2 знач.). І тихий смуток, і радість, і якесь каяття млоїли мені серце (Ю. Збанацький); Незвична тиша і парке повітря млоїли і хилили до сну (В.  Словник української мови у 20 томах
5. млоїти — НУ́ДИ́ТИ безос. (викликати нудоту — неприємне, млосне відчуття), МЛО́ЇТИ, ВА́ДИТИ, КАНУ́ДИТИ діал. Нудило мене, давило під серцем, усе б я, немов на похмілля, кисле їла (Панас Мирний); -Це, мабуть, дядьку, від солодких ягід млоїть вас... (П. Козланюк).  Словник синонімів української мови
6. млоїти — Мло́їти, -їть кого  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. млоїти — МЛО́ЇТИ, мло́їть, недок. 1. перех. і без додатка. Викликати відчуття млості (у 1, 2 знач.). І тихий смуток, і радість, і якесь каяття млоїли мені серце (Збан., Мор. чайка, 1959, 211); Незвична тиша і парке повітря млоїли і хилили до сну (Коз.  Словник української мови в 11 томах
8. млоїти — Млоїти, -їть гл. безл. Тошнить. Млоїть мене та й млоїть. Камен. у.  Словник української мови Грінченка