Великий тлумачний словник сучасної мови

мобілізований

мобілізо́ваний

I -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до мобілізувати.

|| мобілізовано, безос. присудк. сл.

II -ого, ч.

Військовозобов'язаний, призваний на службу в діючу армію.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. мобілізований — мобілізо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. мобілізований — МОБІЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до мобілізува́ти. Коли ж усіх мобілізованих арсенальців повертали з армії назад на завод, – то виявилося, що й в авіаційній частині Королевич теж спеціаліст по моторах, і тому в армії він так і залишився (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  3. мобілізований — Мобілізо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. мобілізований — МОБІЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до мобілізува́ти. Коли ж усіх мобілізованих арсенальців повертали з армії назад на завод, — то виявилося, що й в авіаційній частині Королевич теж спеціаліст по моторах...  Словник української мови в 11 томах