мобілізуючий

мобілізу́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до демобілізувати 2).

Значення в інших словниках

1. мобілізуючий — мобілізу́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. мобілізуючий — МОБІЛІЗУ́ЮЧИЙ, а, е. Який мобілізує (див. мобілізува́ти 2). Ми не можемо не піддатися мобілізуючому впливу сили титана Гете; сила його підіймає нас, активізує, електризує помило нашої волі (І. Волошин).  Словник української мови у 20 томах
3. мобілізуючий — МОБІЛІЗУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. демобілізувати 2. Ми не можемо не піддатися мобілізуючому впливу сили титана Гете; сила його підіймає нас, активізує, електризує помило нашої волі (Вол., Дні.., 1958,35).  Словник української мови в 11 томах