мобілізуючий

МОБІЛІЗУ́ЮЧИЙ, а, е.

Який мобілізує (див. мобілізува́ти 2).

Ми не можемо не піддатися мобілізуючому впливу сили титана Гете; сила його підіймає нас, активізує, електризує помило нашої волі (І. Волошин).

Значення в інших словниках

1. мобілізуючий — мобілізу́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. мобілізуючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до демобілізувати 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мобілізуючий — МОБІЛІЗУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. демобілізувати 2. Ми не можемо не піддатися мобілізуючому впливу сили титана Гете; сила його підіймає нас, активізує, електризує помило нашої волі (Вол., Дні.., 1958,35).  Словник української мови в 11 томах