мобілізуючий
МОБІЛІЗУ́ЮЧИЙ, а, е.
Який мобілізує (див. мобілізува́ти 2).
Ми не можемо не піддатися мобілізуючому впливу сили титана Гете; сила його підіймає нас, активізує, електризує помило нашої волі (І. Волошин).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мобілізуючий — мобілізу́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- мобілізуючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до демобілізувати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- мобілізуючий — МОБІЛІЗУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. демобілізувати 2. Ми не можемо не піддатися мобілізуючому впливу сили титана Гете; сила його підіймає нас, активізує, електризує помило нашої волі (Вол., Дні.., 1958,35). Словник української мови в 11 томах