1. Словник української мови у 20 томах

мов

МОВ¹, спол.

1. порівняльний. Уживається для приєднання порівняльних підрядних речень і зворотів; наче, неначе.

А сивий гетьман, мов сова, Ченцеві зазирає в вічі (Т. Шевченко);

Із вагонів посипалися люди, мов картопля із продертого мішка (П. Панч).

2. з'ясувальний. Уживається для приєднання підрядних з'ясувальних речень; що.

[Лев: (удає, мов не дочув):] Га? ідіть здорові! (Леся Українка).

МОВ², част. власне мод.

Уживається для вираження сумніву, непевності у достовірності висловлюваного.

Галя мов не чула.., як стала коло груби, так і стояла (Панас Мирний);

// у знач. вставн. сл. Уживається для виділення слів, які передають чужу мову або чужі думки.

– А деякі [жаби] позлазили на нього. Та ще й сміються відтіля – Не боїмось, мов, короля! (Л. Глібов);

Він сяде в човен і навстріч полине Крізь ночі тьму і вітру тьму густу, Щоб слух не йшов, що, мов, Матвій Долина Варив десь юшку, був не на посту! (А. Малишко);

// Уживається для виділення слів, які були або будуть сказані тим, хто говорить десь в іншому місці, іншим часом.;

// Уживається для виділення слів, які, за порадою того, хто говорить, має сказати хтось інший.

[Палажка:] Можна йому й одказати: бачили, мов, очі, що купували! (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мов — мов сполучник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. мов — сп., немов, ніби, наче, неначе, як, буцім, мовби, немовби, начеб, неначебто, мовбито, нібито, немовбито, буцімто, г. гейби. Словник синонімів Караванського
  3. мов — див. наче Словник синонімів Вусика
  4. мов — I спол. 1》 порівняльний. Уживається для приєднання порівняльних підрядних речень і зворотів; близький за знач. до спол. наче, неначе. 2》 з'ясувальний. Уживається для приєднання підрядних додаткових речень; близький за знач. до спол. що. II част. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мов — НА́ЧЕ спол. порівняльний (ужив. для приєднання порівняльних зворотів і підрядних речень), НІ́БИ, МОВ, НЕНА́ЧЕ, НЕМО́В, НІ́БИТО, НА́ЧЕБ, НА́ЧЕБТО, НЕНА́ЧЕБТО, МО́ВБИ, МО́ВБИТО, НЕМО́ВБИ, НЕМО́ВБИТО, ЯК, БУ́ЦІМ розм., БУ́ЦІМТО розм., ГЕ́ЙБИ діал. Словник синонімів української мови
  6. мов — Мов, присл.; мов би, мов би то Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. мов — МОВ¹, спол. 1. порівняльний. Уживається для приєднання порівняльних підрядних речень і зворотів; близький за знач. до спол. наче, неначе. А сивий гетьман, мов сова. Ченцеві зазирає в вічі (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  8. мов — Мов нар. Точно, будто. Сніг мов з рукава. Ном. № 625. Чи чуєш? щось плаче за ворітьми... мов дитина. Шевч. 101. Мов гетьманського роду. Ном. № 8444. Словник української мови Грінченка