мобілізуючий
мобілізу́ючий
-а, -е.
Дієприкм. акт. теп. ч. до демобілізувати 2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мобілізуючий — мобілізу́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- мобілізуючий — МОБІЛІЗУ́ЮЧИЙ, а, е. Який мобілізує (див. мобілізува́ти 2). Ми не можемо не піддатися мобілізуючому впливу сили титана Гете; сила його підіймає нас, активізує, електризує помило нашої волі (І. Волошин). Словник української мови у 20 томах
- мобілізуючий — МОБІЛІЗУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. демобілізувати 2. Ми не можемо не піддатися мобілізуючому впливу сили титана Гете; сила його підіймає нас, активізує, електризує помило нашої волі (Вол., Дні.., 1958,35). Словник української мови в 11 томах