1. Словник української мови в 11 томах

мобілізуючий

МОБІЛІЗУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. демобілізувати 2.

Ми не можемо не піддатися мобілізуючому впливу сили титана Гете; сила його підіймає нас, активізує, електризує помило нашої волі (Вол., Дні.., 1958,35).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мобілізуючий — мобілізу́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. мобілізуючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до демобілізувати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мобілізуючий — МОБІЛІЗУ́ЮЧИЙ, а, е. Який мобілізує (див. мобілізува́ти 2). Ми не можемо не піддатися мобілізуючому впливу сили титана Гете; сила його підіймає нас, активізує, електризує помило нашої волі (І. Волошин). Словник української мови у 20 томах