Великий тлумачний словник сучасної мови

могуть

могу́ть

-і, ж., поет.

Те саме, що могуття.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. могуть — могу́ть вставне слово незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. могуть — див. сила  Словник синонімів Вусика
  3. могуть — МОГУ́ТЬ, і, ж., поет. Те саме, що могу́ття. Народ – єдина жива ріка, і всі, хто прагне вирватися з її швидкого плину чи упокорити її могуть для власних благ, то тільки піна, сміття... (Василь Шевчук).  Словник української мови у 20 томах
  4. могуть — СИ́ЛА (велика значимість кого-, чого-небудь, здатність впливати, відігравати вирішальну роль), МІЦЬ, МОГУ́ТНІСТЬ підсил., МОГУ́ТТЯ підсил. поет., МОГУ́ТЬ підсил. поет. — Тоді, ще як тут панувала Польща, великі польські пани хапали землі..  Словник синонімів української мови
  5. могуть — МОГУ́ТЬ, і, ж., поет. Те саме, що могу́ття. Кожний знає з них, що він прийшов сюди звеличить Батьківщину, помножить у віках могуть її орлину (Сос., Близька далина, 1960, 29).  Словник української мови в 11 томах