молоток
молото́к
-тка, ч.
1》 Ручне знаряддя ударної дії – металевий або дерев'яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак.
|| Предмет, схожий на це знаряддя. Дерев'яний молоток для гри в крокет.
Продавати (пускати і т. ін.) з молотка — продавати способом прилюдного торгу, з аукціону.
2》 спец. Прилад, пристрій ударної дії. Вибійний молоток.
3》 розм., фам. Молодець, молодчина.
Великий тлумачний словник сучасної української мови