Словник синонімів Вусика

молоток

Бияк, біяк, біячисько, біячок, довбенька (дерев'яний молот), довбешка, довбня, клепалка, клепало, клепач, клевець, клепець, ковадло (молот для пресування шпал), кувадло, кувалда, молот

Словник синонімів української мови Вусика

Значення в інших словниках

  1. молоток — молото́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. молоток — [молоток] -тка, м. (на) -лоутку, мн. -тки, -лоутк'іў  Орфоепічний словник української мови
  3. молоток — -тка, ч. 1》 Ручне знаряддя ударної дії – металевий або дерев'яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак. || Предмет, схожий на це знаряддя. Дерев'яний молоток для гри в крокет. Продавати (пускати і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. Молоток — Масонське знаряддя праці, молоток муляра з неробочою стороною обуха, звуженою для того, щоб працювати нею як клином для розщеплення каменю. Відрізняється від простого, чи прямого, молотка, що називається «Хірам» і використовується тільки головуючим офіцером.  Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  5. молоток — МОЛОТО́К, тка́, ч. 1. Ручне знаряддя ударної дії – металевий або дерев'яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак. Вулкан-коваль тоді трудився, Зевесу блискавку кував; Уздрів Венеру, затрусився, Із рук і молоток упав (І.  Словник української мови у 20 томах
  6. молоток — (-тка) ч. 1. крим. Худорлява людина. СЖЗ, 68. 2. жрм, крим.; схвальн. Молодець. — Я українець. В мене тато калмик, а я українець. — Молоток. Патрійот. Сало любиш, ге? (Р. Кухарук, Любити хлопчика); Люди-и!...  Словник жарґонної лексики української мови
  7. молоток — Ручне знаряддя для вдаряння; різновиди: слюсарський, бляхарський, мулярський, каменярський, шевський та ін.  Універсальний словник-енциклопедія
  8. молоток — з молотка́, зі сл. піти́, прода́ти і т. ін. Прилюдним, публічним торгом, з аукціону і т. ін. Все пішло з молотка за несплачені данини й податки (П.  Фразеологічний словник української мови
  9. молоток — МОЛОТО́К (ручне знаряддя ударної дії — металевий або дерев'яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак), ОБУ́ШО́К розм., КЛЕПА́Ч діал., КЛЕВЕ́ЦЬ діал.; МО́ЛОТ, ОБУ́Х, БАЛДА́ розм., ВЕРШЛЯ́Г заст.  Словник синонімів української мови
  10. молоток — Молото́к, -лотка́; -лотки́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. молоток — МОЛОТО́К, тка, ч. 1. Ручне знаряддя ударної дії — металевий або дерев’яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак. Вулкан-коваль тоді трудився, Зевесу блискавку кував; Уздрів Венеру, затрусився, Із рук і молоток упав (Котл.  Словник української мови в 11 томах