Значення в інших словниках
-
молотник —
моло́тник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
молотник —
Молотільник.
Словник синонімів Караванського
-
молотник —
-а, ч. Той, хто молотить. Молотник із миски — той, хто їсть із великим апетитом, жадобою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
молотник —
МОЛО́ТНИК, а, ч. Той, хто молотить. Довгими рядками стояли молотники на току (І. Нечуй-Левицький); Як котрий [стіжок] треба було змолотити, то кликав [дід] молотників (В. Стефаник); Ціпи на току враз затихли.
Словник української мови у 20 томах
-
молотник —
моло́тник із ми́ски, ірон. Той, хто їсть з великим апетитом, жадібно, і з кого мало користі в роботі. Не працівник, а молотник із миски (З усн. мови).
Фразеологічний словник української мови
-
молотник —
Моло́тник, -ка, -кові, -нику! -тники, -ків, -кам
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
молотник —
МОЛО́ТНИК, а, ч. Той, хто молотить. Довгими рядками стояли молотники на току (Н.-Лев., II, 1956, 184); Як котрий [стіжок] треба було змолотити, то кликав [дід] молотників (Стеф., І, 1949, 113); Ціпи на току враз затихли.
Словник української мови в 11 томах
-
молотник —
Моло́тник, -ка м. Молотильщикъ.
Словник української мови Грінченка