молотник

моло́тник із ми́ски, ірон. Той, хто їсть з великим апетитом, жадібно, і з кого мало користі в роботі. Не працівник, а молотник із миски (З усн. мови).

Значення в інших словниках

1. молотник — моло́тник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. молотник — Молотільник.  Словник синонімів Караванського
3. молотник — див. селянин  Словник синонімів Вусика
4. молотник — -а, ч. Той, хто молотить. Молотник із миски — той, хто їсть із великим апетитом, жадобою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. молотник — МОЛО́ТНИК, а, ч. Той, хто молотить. Довгими рядками стояли молотники на току (І. Нечуй-Левицький); Як котрий [стіжок] треба було змолотити, то кликав [дід] молотників (В. Стефаник); Ціпи на току враз затихли.  Словник української мови у 20 томах
6. молотник — Моло́тник, -ка, -кові, -нику! -тники, -ків, -кам  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. молотник — МОЛО́ТНИК, а, ч. Той, хто молотить. Довгими рядками стояли молотники на току (Н.-Лев., II, 1956, 184); Як котрий [стіжок] треба було змолотити, то кликав [дід] молотників (Стеф., І, 1949, 113); Ціпи на току враз затихли.  Словник української мови в 11 томах
8. молотник — Моло́тник, -ка м. Молотильщикъ.  Словник української мови Грінченка