Великий тлумачний словник сучасної мови

молотник

моло́тник

-а, ч.

Той, хто молотить.

Молотник із миски — той, хто їсть із великим апетитом, жадобою.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. молотник — моло́тник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. молотник — Молотільник.  Словник синонімів Караванського
  3. молотник — див. селянин  Словник синонімів Вусика
  4. молотник — МОЛО́ТНИК, а, ч. Той, хто молотить. Довгими рядками стояли молотники на току (І. Нечуй-Левицький); Як котрий [стіжок] треба було змолотити, то кликав [дід] молотників (В. Стефаник); Ціпи на току враз затихли.  Словник української мови у 20 томах
  5. молотник — моло́тник із ми́ски, ірон. Той, хто їсть з великим апетитом, жадібно, і з кого мало користі в роботі. Не працівник, а молотник із миски (З усн. мови).  Фразеологічний словник української мови
  6. молотник — Моло́тник, -ка, -кові, -нику! -тники, -ків, -кам  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. молотник — МОЛО́ТНИК, а, ч. Той, хто молотить. Довгими рядками стояли молотники на току (Н.-Лев., II, 1956, 184); Як котрий [стіжок] треба було змолотити, то кликав [дід] молотників (Стеф., І, 1949, 113); Ціпи на току враз затихли.  Словник української мови в 11 томах
  8. молотник — Моло́тник, -ка м. Молотильщикъ.  Словник української мови Грінченка