Значення в інших словниках
-
молільник —
молі́льник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
молільник —
Богомол, (завзятий) спасенник, ір. як ім. святий та божий.
Словник синонімів Караванського
-
молільник —
І заст. молитвеник Особа, що молиться, бере участь у богослужінні
Словник церковно-обрядової термінології
-
молільник —
МОЛІ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто молиться. Отець Василь .. тихим, злегка тремтячим голосом обернувсь до молільників (М. Старицький); Збуджені погляди знатних молільників були вже не стільки звернуті до святих, скільки до нього [Врангеля] (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
-
молільник —
МОЛІЛЬНИК, а, ч. Той, хто молиться. Отець Василь.. тихим, злегка тремтячим голосом обернувсь до молільників (Стар., Облога.., 1961, 8); Збуджені погляди знатних молільників були вже не стільки звернуті до святих, скільки до нього [Врангеля] (Гончар, II, 1959, 204).
Словник української мови в 11 томах