молільник
МОЛІ́ЛЬНИК, а, ч.
Той, хто молиться.
Отець Василь .. тихим, злегка тремтячим голосом обернувсь до молільників (М. Старицький);
Збуджені погляди знатних молільників були вже не стільки звернуті до святих, скільки до нього [Врангеля] (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)