Значення в інших словниках
-
момотіння —
момоті́ння іменник середнього роду діал.
Орфографічний словник української мови
-
момотіння —
МОМОТІ́ННЯ, я, с., діал. Бурмотіння. Вже зовсім смеркало, коли вирушили [активісти] до попа. Побіля цвинтаря почули якесь момотіння – хтось десь вовтузився та лаявся (В. Речмедін).
Словник української мови у 20 томах
-
момотіння —
МОМОТІ́ННЯ, я, с., діал. Бурмотіння. Вже зовсім смеркало, коли вирушили [активісти] до попа. Побіля цвинтаря почули якесь момотіння — хтось десь вовтузився та лаявся (Речм., Весн. грози, 1961, 398).
Словник української мови в 11 томах